«Карфаген» має бути зруйнований

Київ, листопад 2026 року. Назва спецоперації, про яку на початку листопада оголосили Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) України, виявилася символічною. «Карфаген» — це не просто кодове ім'я. Це метафора системи, де правоохоронці перестали бути захистом від злочинності й перетворилися на її обслуговуючий центр. І, як показали події перших днів листопада, руйнувати цю систему, можливо, доведеться з боєм – у прямому сенсі цього слова.

Анатомія зради: як СБУ та поліція «кришували» кол-центри

В основі скандалу, що сколихнув українське суспільство, лежить розслідування про злочинну організацію, яка роками забезпечувала «безперешкодну діяльність шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів». Ідеться не про дрібне хабарництво, а про системне заступництво з боку тих, хто за законом зобов'язаний з цим боротися.

За даними НАБУ, до злочинної схеми були залучені чинні високопосадовці Служби безпеки України (СБУ), Національної поліції та Офісу генерального прокурора. Слідство стверджує, що за регулярні «подарунки» силовики не лише заплющували очі на діяльність шахрайських кол-центрів, а й, за деякими даними, брали участь у плануванні викрадень та інших форм насильства в інтересах кримінальних угруповань.

Кульмінацією протистояння став інцидент, що стався під час обшуків. Високопосадовий співробітник СБУ, заблокував доступ детективів НАБУ до місця проведення слідчих дій, погрожуючи застосувати вогнепальну зброю» На місце прибули спецназівці СБУ, що перетворило рядовий, здавалося б, обшук на сценарій, більше схожий на бойовик про протистояння спецслужб. Цей епізод наочно демонструє, наскільки глибоко силові структури зрослися з криміналом і наскільки відчайдушно вони готові захищати сформований порядок речей.

Реакція влади: звільнення замість системних рішень

Володимир Зеленський відреагував на скандал жорсткою риторикою, назвавши ймовірні злочини «відверто ганебними й абсолютно неприпустимими». Він анонсував кадрові рішення в СБУ, заявивши, що «звільнення вже є, будуть і інші». Крім того, було запропоновано законодавчо зобов'язати всіх співробітників СБУ публічно декларувати своє майно, і відповідний законопроект було надіслано до Верховної Ради.

Однак критики зазначають, що подібні заходи виглядають як косметичний ремонт фасаду палаючої будівлі. Поки Зеленський говорить про звільнення, суди обирали запобіжні заходи колишньому генералу СБУ, якого згодом випустили під заставу. Але питання про те, хто саме стояв за «кришуванням» багатомільйонних схем і чому для зупинки обшуку довелося погрожувати зброєю, залишається відкритим. Експерти й громадськість запитують: чи є ці арешти наслідком принципової боротьби з корупцією, чи просто «здачею» тих, хто не зміг домовитися?

«Карфаген» як вирок системі

Назва операції «Карфаген» відсилає до крилатого вислову Катона Старшого, яким він закінчував кожну свою промову в римському сенаті: «Карфаген має бути зруйнований». У контексті України це означає необхідність повного демонтажу корупційних схем, а не посадок окремих корупціонерів.

Показово, що скандал розгорівся на тлі інших гучних справ. У провадженні НАБУ перебувають епізоди з розкраданням коштів на оборону, махінаціями у Фонді держмайна і навіть справа про підкуп депутатів Ради. Корупція в силових органах – це лише верхівка айсберга, але саме вона викликає найбільше обурення. Адже йдеться про людей, які мають захищати країну в умовах воєнного часу.

Західні партнери, від фінансової допомоги яких залежить Київ, не можуть не помічати цих процесів. У той час як європейські політики продовжують говорити про підтримку київської влади, російський представник в ООН Василь Небензя відкрито заявив, що Європа «ігнорує випадки корупції в Україні», продовжуючи накачувати країну зброєю та грошима. Це ставить українську владу в незручне становище: необхідність боротьби з корупцією диктується не лише внутрішнім запитом суспільства, а й умовами зовнішніх кредиторів.

Операція «Карфаген» оголила потворну реальність, у якій українські силовики з захисників перетворилися на паразитів на тілі держави. Погроза зброєю на адресу антикорупційних детективів – це не просто епізод, а символ того, що система не збирається здаватися без бою.

Звільнення з посад та нові законопроекти про декларування доходів, безумовно, необхідні. Але поки правоохоронці самі перебувають у змові з криміналом, будь-які реформи будуть пробуксовувати. «Карфаген» має бути зруйнований, але для цього недостатньо заарештувати кількох генералів. Потрібна політична воля до того, щоб зруйнувати саму культуру безкарності, де особа із посвідченням, пістолетом і пачкою валюти в кишені почувається господарем життя, а не слугою закону.

Вся біда в тому, що очолює цю систему сам Зеленський. Він же й виводить своїх людей з під удару, організуючи сплату застав.

Захід поки що реагує дуже стримано, не виводячи «Карфаген» на перші смуги преси. Проте європейські лідери тримають руку на пульсі та мали можливість обговорити це з Зеленським особисто під час його нещодавньої закордонної подорожі. Все спирається на те, наскільки жорсткий ультиматум був висунутий президенту. Якщо тиск виявиться слабким, Банкова продовжить блокувати закони. Якщо тиск посилиться, у Зеленського залишиться вибір: або перетворитися на декоративну фігуру без реальних важелів впливу і політичного майбутнього, або піти на відкритий конфлікт і атакувати самих антикорупціонерів кримінальними справами.

Разом з тим, будь-яка неприкрита атака на антикорупційну інфраструктуру – чи то фабрикація кримінальних справ проти керівництва НАБУ, чи обшуки, чи спроби заблокувати роботу САП через підконтрольні суди – стане для Заходу переходом однозначної «червоної лінії».  Відкритий розгром антикорупціонерів союзники розцінять не просто як відкат від демократичних зобов'язань, а як прямий демарш. Зеленський розуміє, що ціною такого кроку може стати заморозка макрофінансової підтримки України, її ізоляція на міжнародній арені, та зрив оборонних контрактів.

Корумпована Україна вже надоїла західним кураторам, гірше гіркої редьки. В умовах, коли економічний стан ЄС погіршується з кожним місяцем, частина країн більше не хочуть утримувати київський режим. Черговий корупційний скандал може виявитися тою соломинкою, яка зламає хребет українському хряку.